Я вновь в молитве руки возношу.
Пред Богом тайны сердца расскажу,
И шире к небу душу отворю...
“Мой Бог, Ты знаешь, я Тебя люблю!”
Тебя, Спаситель, каждый день ищу
В душе, однажды, Ты зажёг свечу.
И, дав надежду в небесах светить,
Ты, неустанно, учишь, как любить.
Душою ближе к Свету становлюсь.
Перед Тобой, Владыка, преклонюсь.
Ты, к жизни новой, дух мой искупил,
Чтобы Тебя я бесконечно возлюбил!
Склонив колени, не скрываю слёз.
Ты даришь, Боже, мириады звёзд.
В сияньи чудном, словно как звезда,
Я в вечности смогу любить всегда.
Ты – моя защита, мой оплот, покой!
Всё смогу под небом, но вдвоём с Тобой:
Путь земной, недолгий до конца пройти;
Дом нетленный, вечный в небе обрести.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 10517 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
