Возрадуйся, что есть! Что рядом - душу греет...
Журавль - в облаках, воробышек милей.
Господняя Любовь всегда тебя согреет,
Восходит солнца луч, на сердце веселей!
Хоромы и дворцы, высокие заборы,
Бассейны и фарфор, за всё богатство - страх!
Художник твой Творец соткал берёз узоры
И серебрится снег на нивах и лугах.
Смотри, какая синь небес над головою,
И это всё твоё - хрусталь и серебро!
Ты сказочно богат простою красотою,
Бери бесценный дар, цени Его добро.
От ветра волны, рябь по невысоким склонам,
Искрится снежный наст, кудрявые кусты.
И подпирает высь раскидистая крона
Задумчивой сосны столетней красоты.
Возрадуйся, душа, есть счастье славить Бога,
Свободная Христом, крылатые мечты!
Желай всего чуть-чуть, ведь надо так немного,
За всё благодари и будешь счастлив ты.
Кружись и песни пой, как кружатся метели,
Раскрой свои крыла и Бога славословь.
Ведь многие в миру имели, что хотели,
Но в "царствии своём" не ведали Любовь!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
